Петриківський розпис отримав свою назву від села Петриківка Дніпропетровської області, де цей спосіб деоративного оздоблення передається від покоління до покоління ось уже триста років. До кінця ХІХ століття народні майстри використовували як барвники сажу, крейду, кольорові глини, рослинні барвники, які розводили яєчним жовтком, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили пензликом з ситняга, дрібні деталі – пензликом з котячої шерсті, а гроша калини – кінчиком пальця. Від ХХ століття село стає центром виготовлення мальовок – малюнків аніліновими фарбами на тонкому папері, якими прикрашали хати.

Матеріали

Щоб навчитися створювати петриківський розпис, слід мати цупкий папір (ватман чи напівватман), акварельні (гуашеві) фарби, кілька пензликів з котячої шерсті різного «калібру», склянку для води, куряче яйце, чашечку й фарфорову тарілочку для палітри, м’який олівець.

Якщо користуєтесь акварелями, варто знати такі правила:

Не слід змішувати кілька барвників;

Не можна користуватися білилами;

Не домішувати багато чорної.

Перед початком роботи акварель слід зволожити, щоб вона стала м’якою і легко бралася на пензль.

Тим часом готують яйце: відокремлюють жовток і лишають у чашечці. Чистим пензлем набирають фарбу, вмочують у жовток і роблять мазки на пепері.

Пензлик слід зробити самому. Пучечок шерсті вистигають під лапкою кота чи на шиї, під головою, тварини. 2-3 пучечкив збирають і туго прив’язують на дерев’яний держачок. Тепер йому треба надати необхідної форми – у зволоженому стані він повиненмати загострення на кінчику. Для цього «зайве» підстригають. Щоб зберегти потрібну форму пензлі миють з милом, сушать і зберігають у м’якому папері.