Саксаганський район. КЗ "ДНЗ № 191" КМР








Сторінка музкерівника

                                   
 
Фіщенко Лариса Юріївна - музкерівник

 

Освіта: середня-спеціальна

 

На посаді працює з 2005 р.

 

 

 

МУЗИКА  В   ЖИТТІ   МАЛЮКІВ

Консультація для батьків

дітей раннього та молодшого дошкільного віку

 

         У дитини одним із перших формується слуховий аналізатор, тож музика найраніше серед видів мистецтв стає доступною для сприйняття  дитини. Приємні, злагоджені звуки потрібні для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини і у лоні матері, і після народження. Вони сприятливо діють на настрій дитини, викликають у неї відчуття задоволення.

 

БЛАГОДАТНІ  ЗВУКИ

         Медики стверджують, що нестача у житті сучасних дітей благодатних звуків викликає хвороби. Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів та багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися на гул реактивних літаків, гуркотіння автомобілів та побутової  техніки. Дитина частіше чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з  телевізору, ніж ніжний спів матері. Прикро, але батьки зазвичай не надають цьому значення, вони просто не знають, що благодатні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні.

         Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати  чи  уповільнювати роботу серця та дихання, підвищувати артеріальний тиск, регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

 

ДОМАШНІ  МУЗИЧНІ  ЗАНЯТТЯ

         Батькам слід знати, що музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте якщо ви не помічаєте особливих їхніх проявів – однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча б 3 – 5 хвилин на день, і результат не забариться .

         Нагадаю про те, що найважливіше завдання для дорослих -  навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику.

         Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов’язково.

         Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях є можливість ознайомлювати дітей з новими                                                                                           музичними    творами, які знають батьки . Але  потрібно зважити на те, що ці твори мають бути зрозумілими дітям.

       Дитина дуже емоційно реагує на голос і рухи своїх батьків, із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики     допоможуть також  різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон, барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній оркестр із простих музичних інструментів, влаштовувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами, або навіть залучати і їх до спільного музикування. Така творчість принесе неабияке задоволення насамперед дитині .

         Усі  батьки   хочуть   угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток

майбутньої талановитої особистості . Крім того, усі хочуть бачити свою дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож раджу батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини творчості у своїх дітях уже з раннього віку .

З музикою робити це -  суцільне задоволення !

 

 

 

РОЛЬ  РОДИНИ  В МУЗИЧНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

 

Консультація для батьків дітей

старшого дошкільного віку

 

         При народженні кожна дитина має  тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають . На думку дослідників , саме завдяки музичному слуху та відчуття ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми . Усього за кілька місяців у пам’яті малюків накопичується сотні слів: ритмічно – звуковисотно – інтонаційно організованих звукових елементів.

         Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. У цей час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров’я та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою  свідомого навчання музики .

 

СПІВПРАЦЯ  ПЕДАГОГІВ  ТА  БАТЬКІВ

         У нашому дитячому садку ми регулярно проводимо «Дні відкритих дверей»,   коли    батьки  мають  змогу   стати    безпосередніми    учасниками

освітньо - виховного процесу, побачити, як музичний керівник працює з їхніми  дітьми, як зацікавлює їх, як прищеплює любов до музики. Проте роботи у цьому напрямку лише музичного керівника дитячого садка не достатньо. Він лише є помічником у вихованні дитини, яка вчиться, насамперед, у батьків – бо вони є первинною основою її знань, свідомості та буття. Тож запорукою успіху у вихованні дітей є співпраця педагогів та батьків.

         Отже, батьки мають спонукати своїх дітей до музичної творчості, брати разом з ними участь у різних творчих заходах, влаштовувати родинні свята, вечори розваг, створювати імпровізовані оркестри. Якщо дитина захотіла влаштувати самодіяльний концерт удома – батькам варто натхненно підтримати цю ідею.

 

РОДИННІ  СВЯТА

         Родинні свята узагалі мають велику силу. День  Матері, День Батька, Дні народження, які супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають  сформувати у дитини ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності .

         Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до ветеранів війни, Літніх людей, співчуття до людей з обмеженими можливостями .

                         А музика у цьому лише допомагатиме.

 

                                 МУЗИЧНІ  ВРАЖЕННЯ

         Ми пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню духовного світу дитини, розширенню її світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу.

         Збагатити дітей музичними враженнями допоможуть, зокрема, такі телепередачі, як «Крок до зірок», «Срібний апельсин», «Уроки тітоньки Сови», «Веселі нотки».

         Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини.

         Музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього світу. Будь – яке музичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий – дорослий, а партнер – учасник – дитина.

         Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює Надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного і раціонального, духовного життя людини у майбутньому.

               Тож завжди кажемо батькам:«Підтримайте свою дитини, допоможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання  - це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».

 

 

 

«Поради  щодо  розвитку  творчості дитини»

 

 Шановні батьки!

 Ми з Вами разом зацікавлені у гармонійному розвитку . Сподіваємося, що ці поради допоможуть Вам!

 

 1. Знайомте дітей з усіма видами мистецтва.

 

 2. Відвідуйте з ними театри, концерти, виставки , циркові вистави, музеї тощо.

 

3. Читайте дітям авторські та народні казки, дитячу літературу.

 

 4. Заохочуйте дітей до імпровізованої драматизації казок, пісень, віршів.

 

 5. Пропонуйте дітям придумувати свої казки й відображати

 у малюнках, грі, діях.

 

 6. Виготовляйте разом з дітьми різні види лялькового театру (настільний, театр-рукавичка, тіньовий, пальчиковий тощо).

 

 7. Дозволяйте дітям переглядати дитячі передачі, фільми, мультфільми.

 

 8. Організовуйте домашні концерти, на яких діти будуть виконувати не тільки знайомі пісні та таночки, а й придумані.

 

 9. Дозволяйте дітям фантазувати, виявляти творчість.

 

 10. Розвивайте у своїх дітях творчі здібності шляхом відвідування музичних шкіл, театральних гуртків та студій.

 

 Бажаємо Вам успіху!

 

                          
 

«Використання  музичної гри   в  життєдіяльності дитини  »

                            

         Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

 

         Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

 

         Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення  від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.

 

         Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.

 

 

Пропонуємо до уваги батьків такі ігри музичної спрямованості:

 « Подоляночка» ; «Диби, диби, дибки!»;

 « Ой, Василю, товаришу!» ;     «Садівник і козенята»;

 « Впізнай за голосом»  ;           «Гуси - лебеді»

 

 

 

 

 

«Музичні радіопередачі для малят »

(для дітей віком 3 х років)

  

         Проблема естетичного виховання молодшого покоління – одна з найважливіших у період становлення молодої української держави. Саме від того, які художні смаки і потреби сформуються у дитини в перші роки її життя, як розвинуться естетичні судження й ОЦІНКИ, великою мірою залежить її подальший розвиток, можливості удосконалення особистості.

        Першою ланкою в загальній системі естетичного виховання є дитячий садок. Саме тут починаються перші кроки дитини в Країну прекрасного - у світ музики, художнього слова, куди веде його досвідчений музичний керівник, вихователь, розкриваючи багатство звуків і барв, красу образного слова впливаючи на розум і почуття маленької людини.

        Але є багато і таких дітей, які не охоплені дошкільною освітою. Тому проблема естетичного виховання покладається на сім'ю. І тут на допомогу мають прийти засоби масової інформації — радіо, кіно, телебачення.

         Ми вперше ознайомилися з радіо ще зовсім маленькими. Нас приваблював цей дивний предмет, з якого лунала музика, було чути різні голоси. А коли

 нам виповнювалось три - чотири роки, ми ставали повноправними радіослухачами — адже спеціально дня нас існували радіопередачі, заміняючи зайнятих тата, маму, бабусю чи дідуся, які не завжди мали вільну годину, щоб прочитати книжечку, розповісти казку чи проспівати пісеньку.

         Що менша дитина, те більше значення має форма, у якій ведеться розповідь. Якщо просто сказати: треба бути охайним, ввічливим, поважати старших, — вона не запам'ятає цю настанову. А якщо дитина прослухає по радіо цікаву дитячу оперу Б.Олексієнка «Марійка - Розгубійка», у якій би брали участь разом з ведучим — професійним актором, маленькі виконавці, результат був би зовсім інший.

         Серед музичних радіопередач для дошкільників хотілося, щоб було чимало таких, які за допомогою музичних . Звуків розповідали про навколишню природу, навчали слухати і розуміти нескладні музичні твори. Досить красномовним може бути сам перелік назв таких радіопередач: «Розкажи мені, музико »і «Музичні сходинки», «Веселі нотки», «Я малюю пісеньку» «Радіо-няня», «Театр біля мікрофона» тощо.

 Але музика має звучати не лише у спеціальних радіопередачах - вона є обов'язковим співучасником літературних дитячих передач. Не можливо уявити казку дідуся Панаса без супроводу бандурки, розповідь бабусі Орини - без супроводу баяна. Музика допомагає краще зрозуміти тест казки, більше усвідомити думку твору.

         Радіо має ознайомлювати малят з кращими зразками української та світової літератури. Бажано, щоб діти мали змогу почути вірш та казки, цікаві оповідання відомих письменників, які присвятили свою творчість дітям.

 

"ГІГІЄНА ТА ОХОРОНА ДИТЯЧОГО ГОЛОСУ"

 

         Спів - основний засіб музичного виховання. Воно найбільш близько і доступне дітям. Діти люблять співати. Виконуючи пісні, вони глибше сприймають музику, активно висловлюють свої переживання і почуття.

         Голос дитини - природний інструмент, яким він володіє з ранніх років. Ось чому спів весь час присутній у житті дитини, заповнює його дозвілля, допомагає організовувати творчі, сюжетні ігри.

         При дотриманні гігієнічних умов, тобто при проведенні занять в провітреному приміщенні, на чистому повітрі в суху теплу погоду, спів сприяє розвитку і зміцненню легенів і всього голосового апарату. На думку лікарів, спів є кращою формою дихальної гімнастики.

         Гігієна голоса тісно пов'язана з режимом життя і загальногігієнічними правилами. Під гігієною голоси розуміють дотримання людиною певних правил поведінки, які забезпечують збереження здоров'я голосового апарату.

         В структурі дитячої захворюваності провідне місце належить захворювань глотки, що, у свою чергу, веде до порушень мови. Гігієна і охорона голосу дітей - тема, яка потребує пильної уваги з боку дорослих. У дітей набагато частіше, ніж у дорослих спостерігаються гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, а також аденоідіти, синусити і отити. Безсумнівно, це безпосередньо пов'язано з особливостями дитячого віку: лімфоїдна тканина глотки (насамперед аденоїди і піднебінні мигдалини) досягає максимального розвитку у віці дитини від 2 до 7 років, а потім з 9-10 років вона піддається поступового зворотного розвитку (інволюції).

         Найчастіше причиною порушення функцій голосового апарату є гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, ангіни (тонзиліт), гострий нежить (риніт), запалення горлянки (фарингіт), гортані (ларингіт), трахеї (трахеїт) і бронхів (бронхіт). Мовні навантаження і спів рухається у цьому випадку припинити до одужання. Для профілактики запальних захворювань верхніх дихальних шляхів слід уникати переохолодження і гартувати організм.

         Педагогам слід проводити відповідну роботу з батьками, знайомлячи їх з дитячими піснями, пояснюючи шкоду крикливого співу, голосної розмови, особливо на вулиці в сиру холодну погоду. Треба попереджати батьків, щоб вони не дозволяв) дітям пити холодну воду, їсти морозиво в гаряче стані щоб уникнути застуди, захворювань голосового апарату.

        Необхідно здійснювати наступні заходи з гігієни та охорони голосу дитини:

Стежити за рівнем навантаження на голосовий апарат;

Не допускати зловживання високими нотами, криком під час гри;

Не допускати великі мовні навантаження, спів під час хвороби;

Необхідно уникати різкої зміни температури, а також спеки, холоду, пилу тощо;

З розпаленим голосовим апаратом не можна виходити на вулицю в холодну пору року, необхідно кілька охолонути;

Рекомендується уникати їжі та напоїв, що дратують слизову оболонку горла, - гострого, зайво солоного, надмірно гарячого або холодного;

У разі хвороби органів голосового апарату необхідно вчасно звертатися до лікаря.

 

«Перші кроки з дитиною в світ музики»

(3р.ж)

         Шановні батьки! Дуже важливо, щоб ваша дитина із самого раннього віку привчалася до музики, вчилася її слухати й розуміти. І ось тут дуже багато чого залежить від Вас і особливостей вашої дитини, від того, наскільки розвинене її сприйняття.

         Відомо, що діти відгукуються на музику в перші ж місяці життя: під впливом музики дитина пожвавлюється або заспокоюється. Яка мати не колише своє маля звуками колискових пісень.

         Проходить рік, і дитина прислухається до музики, вона уже розуміє її емоційний зміст: залежно від характеру музики маля сумує або радіє В чотири роки маля вже може запам'ятати мелодію, відчуває ритм, динаміку музики, розуміє нескладні музичні образи ("гроза гуркоче", "солдати йдуть").

         Цікаво, що під враженням музики, що сподобалася, діти можуть улаштувати маленький концерт: вони ходять по кімнаті й співають (іноді тримають який-небудь предмет перед ротом - це вони наслідують співака, що співає з мікрофоном), зображують балет, танцюють, копіюючи дорослих, і все це жваво, збуджено.

Зверніть увагу на те, яку музику слухає, та як сприймає її ваша дитина.. Спробуйте розтлумачити дитині, те, що вона чує й що переживає, - тобто проаналізуйте музику (нехай це зовсім нескладні дитячі п'єски або танцювальні мелодії). Але при цьому треба дотримувати дві умови: по-перше, треба переконатися, що дитина музику чує, що вона робить на нього якесь враження (яке?), а по-друге, і вам повинна подобається та музика, про яку Ви говорите з дитиною, Ви повинні її чути, розуміти.

         Які перші кроки можна зробити разом з дитиною? Можливо у вашій фонотеці є короткі п'єси, музика яких яскраво, точно відтворює знайомі, зрозумілі дитині образи: "Дитяча полька" М.Глинки, "Хвороба ляльки", "Нова лялька" П.И.Чайковського. Якщо ні, то їх варто придбати. Прослухавши їх разом з дитиною, запитаєте його, про що ця музика "розповідає", на що схожі почуті звуки. Діти відгадують із задоволенням.

         Викличте на допомогу гру. Ви розповідаєте про марш - нехай дитина відбиває такт брязкальцем або візьме в руки олов'яного солдатика й змусить його марширувати по столі в такт музиці. Ви поставили на програвач пластинку з танцювальною мелодією – плескайте в долоні, відбиваючи такт, спробуйте відобразити ритм у рухах, захопіть дитину, щоб вона теж почала рухатися, танцювати.

         Рекомендую слухати разом з дітьми: "Балакуха" Прокоф'єва, "Казка про дурне мишеня" Прицкера "Чотири пісні - жарту" Кабалевского, "Веселі пісні" Слонимського. "Дитячий альбом" Хачатуряна, дитячі казки, комплект пластинок "Музика в дитячому саду", звуковий журнал "Колобок".

 

«ЧОМУ ВАЖЛИВО СПІВАТИ ДІТЯМ КОЛИСКОВІ?»

( 3 р.ж)

         Із самого дитинства, людина пам’ятає, дорожить, тримає у свідомості голос мами. Мелодія колискової надовго залишається в підсвідомості. Колискові пісні пишуть, використовуючи нотки самої чистої любові, збираючи їх у гармонію ніжності. Щось магічне зберігає в собі мелодія колискової. Вона утішає, заспокоює, змушує забути про біль, допомагає заснути.

         Коли дитина зовсім мала, вона звикає відразу до певного тембру голосу, що буде служити для неї свого роду знаком, або символом безпеки, спокою. Діти - дуже емоційні, їх ніхто не навчив ще тому, що емоції потрібно стримувати, тому вони всі їх моментально показують. Найменший дискомфорт і відразу жалібний плач вибухає по всій окрузі, але як тільки зробити для неї що-небудь приємне, як зразу з’являється на її обличчі посмішка. Тому, коли дитина чує спокійну, м'яку пісеньку, що наспівує рідний голос мами, їй стає дуже добре, комфортно, маля легко заспокоюється й швидко засинає. Дуже зворушливо слухати, як батьки співають тихенько колискові для своїх малят. Здається, нібито вся ніжність світу збирається над теплою постіллю в такі моменти.

         Як тепер не визнати чарівних властивостей колискових. І слова й музика в цих піснях спрямовані саме на те, щоб відшукати спокій у душі, зберегти його там на якийсь час. Колискова - це магія. Одні з найдужчих емоцій, почуттів, такі як - пещення, любов, турбота, ніжна тривога народжуються в душі співаючих і слухаючих. Зумійте правильно скористатися цими чарами.

         Насамперед , колискова допомагає зовсім крихітному маляті надалі швидше навчиться розмовляти, і сприймати мова, що він чує. Плавне, повільне звучання часто повторюваних слів, друкується в підсвідомості, і спливають пізніше, полегшуючи перші спроби дитини поспілкуватися за допомогою видаваних їм звуків.

         Для старших дітей значення колискової трохи інше. По-перше, саме колискова допомагає дитині заспокоїться після дня, що буває й важким і стомлюючим. Маля часто переповнене враженнями й емоціями, йому важко буває просто перейти в спокійний стан відпочинку. Колискова розслаблює, допомагаючи в цьому - причому не тільки словами й мелодією. У багатьох родинах щовечірня колискова - це ритуал. Дитина знає вже, що зараз мама проспіває пісеньку - і всі тривоги й турботи будуть забуті до ранку. Можна закрити очі й заснути адже мама - найдорожча й рідна істота - за допомогою колискової переконує в тім, що все добре й сон не буде порушений.

         Друге значення колискової складається для дитини в одержуваній їм з пісні інформації. Безглуздих колискових не буває. Так що ці пісні є, по суті, кодом, покликаним донести до дитини необхідний обсяг інформації. А ще їх уважають чудовим терапевтичним засобом.

         По заявах медиків, колискові здатні служити профілактикою рухових і мовних розладів, а, крім того, вони благотворно впливають на надмірно вразливих, нервових,дітей, або ж пережили травму чи стрес. Так що колискові пісні не тільки принесуть дитині гарний настрій, але й допоможуть виростити її здоровою.  

 

«Не талановитих дітей не буває»

 

         Талант – видатні вроджені якості, особливі природні здібності. Обдарований – теж, що і талановитий. Здібності – природна обдарованість, талановитість. Геній – вища творча здатність. Дослідниками психології і педагогіки вже не раз доведено, що чим людина молодше, тим вона універсальніше за своїми можливостями.

         Маленька дитина, з одного боку, – «ще може все». Вона не розвинула одні сторони своєї психіки, одні групи здібностей за рахунок інших і не поставила собі кордону з власних своїх досягнень, як це буває з нами, дорослими. Зрозуміло, що в просторі і часі одного людського життя, ніхто не може «стати всім», але в сприятливих умовах багато дітей можуть успішно проявити себе в різних видах творчості.

         Для дитячого віку характерна креативність (прагнення до творчості). Дитина живе своїми образами, коли, щось робить вдома, а зокрема в нашому дитячому садку створені всі умови для розвитку талановитих дітей. Для нас педагогів головне бачити в кожній дитині творця.

         Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, бачити, відчувати, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосів птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння чути народжувалася музикальність – природою дана людині властивість.

         Можна нерідко чути: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у неї зовсім немає музичного слуху. Досить поширена формула визначення причини відсутності здібностей сина чи дочки. Однак все насправді інакше.

         Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря – письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.

         Отже, кожен від природи музикальний. Оточуюче середовище ростить і живить особистість. Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це значний ефект у формуванні її музикальності.

 

«Кольорова музика»

 

         Людей мистецтва завжди турбувала проблема синтезу музики і кольору. Є таке поняття, як синопсія – це асоціація між зоровими і слуховими враженнями. Зв’язок між звуком і кольором був відомий ще стародавнім народом Китаю, Індії. При співставленні мажору і мінору звичайно виникає відчуття світлотіні: мажор – «світлий лад», мінор – «темний лад».

        Існує ще таке поняття – як кольоровий слух. Це загальна назва зорово-слухових асоціацій. Посередньою ланкою у винекненні кольорово-музичних асоціацій є емоційно-смислова оцінка темберів і тональностей. При цьому окремі тони і тональності музичних творів асоціюються з певними кольорами. Кольоровий слух залежить від індивідуально-психологічних особливостей музичного сприймання та музичного виховання.

         Музика – це передусім мова відчуттів. Знайомлячи дитину з творами яскравого емоційного забарвлення, її спонукають до співпереживання, роздуму про почуте, але діти завжди чекають розповіді про зміст музики. Тому слід використовувати кольорові наочні посібники.

         Такі посібники створюють у малюків необхідні зорові уявлення для кращого засвоєння навчального матеріалу.

         Наочність не лише полегшує пізнавальну діяльність вихованців, а й організовує їх сприйняття, активізує процесс запам’товування.

 Кольоровіатрибути використовуються в різних видах музичної діяльності.

         Необхідно порівнювати звуки в музиці з кольорами, а мелодію – з лініями в малюнках.

         Кольори допомагають і під час вивчення музичної грамоти:

                    Синій – До, Ре – зелений,

                     Мі – салатовий, не темний.

                     Фа – це сонця жовтий зайчик.

                     Соль – оранжевий, гарячий,

                     Ля – такий, як мак, червоний,

                     Сі – рожевим цвітом повний,

                     У музичній гамі звуки

                    Як барвисті мильні кульки.

         Використання кольорів у музичному вихованні стимулює творчий потенціал особистості. Музично-кольорову творчість дитини слід розуміти не як мету, а як засіб всебічного розвитку. Це дасть позитивні наслідки, які мають важливе значення для індивідуального розвитку дітей.

 

«Як прищепити дитині любов до слухання музики»

 

         Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують  –  вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

         Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб  –  це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.

         Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

         Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!

 

«Батьки – перші вчителі музичного мистецтва для своїх дітей» ( 3 р.ж.)

 

         Один з компонентів музичного слуху – вміння чисто, без фальші співати! Багато факторів залежить від того, чи співуча мама у дитини! Річ у тому, що слух розвивається одночасно з голосом! Якщо мама не співає разом з дитиною, то вона не навчиться цьому самостійно! Наспівуючи з матусею простеньку пісеньку, малюк інстинктивно прислуховується до маминого голосу: а чи співаю я так, як мамочка?        Спочатку дитина інтонує, попадає в дві ноти, потім в три і т.д. В такі моменти дитина запам’ятовує, як працює голосовий апарат, як вірно дихати. Інколи дитина не співає, тому що не розуміє як потрібно брати дихання. Спів, для дитини, важка праця! Саме тому, важливо співати разом з вашою дитиною, адже під СD – програвач правильно володіти своїм голосовим апаратом не навчишся! Для  спільного музикування потрібно правильно підбирати пісні, характерні віковим особливостям дитини. Так, трьохрічному малюку «дорослі» пісні не підійдуть, важкуваті для сприйняття та виконання! Для початку слід вибирати коротенькі поспівки, поки дитина не навчиться виконувати їх чисто (наприклад: Скаче жабка по доріжці, витягнувши свої ніжки; Я маленьке слоненя, люблю гратися щодня; Диби – диби – диби – ди)

         Не слід забувати про те, що було б просто чудово пританцьовувати чи акомпанувати на справжніх чи саморобних інструментах: кубики, дерев’яні палички, пляшки з сипучими крупами ) Таким чином ритмічні рухи дають відчуття такту. Музикуйте, танцюйте, співайте з вашими дітками, адже саме ви стаєте основним прикладом наслідування для своїх дітей.

 

«Обережно: захворювання дитячих голосових зв’язок»

 

         В дитячому садочку, дома, чи на дитячих святах (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути! Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігти щонайменшому перегріванню голосових зв’язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно викрикувати! Як скоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, або кричить.

         Голосовий апарат – це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити. Тому треба дотримуватися правил його гігієни та охорони, а саме:

 

–       уникати крику, тривалого мовленнєвого апарату;

 

–       не співати під час хвороби;

 

–       не співати на вулиці у холодну пору року;

 

–       обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв, категорично заборонити дітям вживання газових напоїв дітям дошкільного віку.

 

         На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення позитивного, психологічного клімату у сім’ї та колективі!

 

«Форми роботи батьків з дітьми для активізації музичних здібностей»

 

1. Попроси дитину заспівати самостійно, знаходячи то високі інтонації (співає маленька зозуля, нявкає кошенятко), то більш низькі (співає велика зозуля, киця ).

 

2. Співати своє ім’я (та другі імена) на двох звуках, передаючи різні інтонації.

 

3. Вести співочу перекличку. Дорослий співає: «Ай, де ти?». Дитина відповідає: «Я тут». Потім почергово змінюються, придумуються нові інтонації.

 

4. Імпровізувати мотив з двох – трьох звуків на склади «ля – ля», дорослий або друга дитина придумують свій мотив. Йде змагання: хто більше придумує поспівок.

 

5. Закінчи мелодію.

 

6. Придумай свою пісеньку на вірш який подобається.

 

Танець троянди   (для дітей 5 – 6 років)

 

Запропонуйте дитині гру. Під красиву мелодію (грамзапису чи власний спів) виконати танець тендітної квітки – троянди. Дитина сама придумує до нього рухи. Раптово музика зникає. Це порив північного вітру (заморозив прекрасну троянду). Дитина завмирає у любій, придуманій нею позі. Чим краще уява, тим цікавіші рухи танцю і поза замерзлої троянди.

 

Хто краще?   для дітей (5 – 6 років)

Гра розвиває уяву і творчість у рухах.

    Запропонуйте дитині придумати танець під знайому музику. Це може бути сучасний шлягер або щось мелодійне і спокійне. Характер рухів повинен відповідати музиці, що звучить.

 

Позмагайтеся з дитиною: чий танок  буде досконалішим, краще, чиї  рухи будуть цікавіші і виразніші.

 

«Значення  музично – пальчикових  ігор для розвитку творчого потенціалу найменших дітей дошкільного віку». (3р.ж.)

 

         Рух пальців і кистей рук дитини мають на її розвиток особливий вплив. Як ви пам’ятаєте, у немовлятка кисті завжди стиснуті в кулачки, і якщо дорослий вкладає свої вказівні пальці в його долоні, дитина їх міцно стискає.

         Значення хапального рефлексу дуже  велике і полягає воно у здатності дитини не випускати з рук тих чи  інших предметів. Цей рефлекс перетворюється в уміння хапати і відпускати. Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо ще в II столітті до нашої ери у Китаї. У цій країні поширені вправи долонь з кам’яними і металевими кульками. Популярність цих занять пояснюється Їх оздоровчим і тонізуючим ефектом, що вони справляють на організм. Регулярні вправи з кульками поліпшують пам’ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційну напругу, поліпшують діяльність серцево – судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

         У Японії широко використовують вправи для долонь і пальців з грецькими горіхами.

         Фахівці стверджують, що ігри за участю рук і пальців (на зразок нашої «Сороки – ворони» тощо) сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.

         Талантом нашої народної педагогіки створені дитячі ігри, забавлянки «Ладушки, ладусі», «Сорока – ворона», «Куй, куй чобіток», «Іде коза рогата» та інші, їх значення досі недостатньо осмислено дорослими. Переважна більшість батьків вважають, що ці ігрові заняття лише розважають, а не, скажімо, розвивають, оздоровлюють. Насправді ж дослідження вітчизняних фізіологів підтверджують зв’язок розвитку рук із розвитком мозку.

         Праці  видатних фізіологів довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить — розвивати мову дитини.  Дослідник  М. Кольцова у  своїй праці вказує, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток тонких рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку пальців у мозку формується проекція «схеми людського тіла», а мовленнєві реакції перебувають в прямій залежності від тренованості пальців.

         Знайомство з пальчиковою гімнастикою та пальчиковими іграми слід розпочинати із самого раннього дитинства. Їх можна проводити з музикою. Музичні пальчикові ігри розвивають дрібну моторику рук, мову, музичний слух, почуття ритму, допомагають майбутнім школярам оволодіти навичками письма.

         Враховуючи оздоровчий вплив на організм кожного з пальців, допомагайте дитині координовано і спритно маніпулювати пальчиками.

         Розпочніть роботу з пальчикової гімнастики, а потім переходьте до музичних пальчикових ігор. 

 

«Естетичне  виховання  дітей раннього віку засобами музики та художнього слова»

(3 р.ж.)

 

         Шлях людини  в світі прекрасного починається дуже рано. Дитина вже з перших років життя несвідомо тягнеться до всього  яскравого і привабливого, радіє , коли бачить блискучі іграшки, барвисті квіти і предмети. Все це викликає в неї почуття задоволення. Слово « гарно» рано входить у життя дітей. Уже з першого року життя вони чують пісню, казку,розглядають малюнки  разом із дійсністю мистецтво стає джерелом їхніх радісних переживань. Мова казки мусить бути народна ; це коштовна мова, якої не дасть ніяка книжка. То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.

 

         Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно , вони будуть  відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.

   

         Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.

         Основними є чуттєва форма речей – їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного  сприйняття великої сенсорної культури.

   

         В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише, що не будь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюнки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті  нахили.

  

         Та є такі відтінки почуттів , які глибше й повніше можна виразити музикою. Музика загострює емоційну чуттєвість. Вона необхідна дитині. Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри і казки.

    

         Взагалі музика, розуміння музичних творів дає людям багато насолоди і приємності, освітлює життя.

  

         Музичні заняття тішать дітей і спонукають їх до активності, дають яскраві художні та музичні враження, розвивають здатність глибше сприймати красу музики.

         З вмілого добору матеріалу і правильної методики проведення музичної роботи забезпечуються розвиток рухів і мови дитини, її естетичне виховання.

   

         Чому діти  так люблять гру ?  Чим вона приваблює їх Звідки вони беруть енергію, щоб безупинно бігати з м’ячем, годинами будувати замки й мости, бавитися з ляльками ?

         Гра для дитини – справжнє життя зі своїми радощами і прикрощами, переживаннями і досягненнями, водночас це вільна діяльність , адже дитина грає без примусу, із задоволенням.

    

         Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює  різноманітні знання, набуває вмінь, готується  до життя. Тому гру беруть на озброєння вихователі і батьки.

     

 

«Залучення дитини до музики» ( 3 р.ж.)

 

Залучення дитини до музики починається ще під час вагітності, коли малюк і мама є єдиним цілим. Малюк вже тоді чує звуки і реагує на них. Тому батьки є першими, хто познайомить малюка з музикою і занурить в її прекрасний і казковий світ. Ось декілька простих порад як зробити знайомство з музикою захоплюючим і корисним заняттям, розвиваючи музичні здібності вашого малюка.

 

З перших днів життя супроводжуйте діяльність малюка Пестушко (роблячи дитині масаж – ритмічним погладжують рухом або постукуванням, витягуючи його ручки, повертаючи головку), щоб дитина відчувала – як рухається його тіло в такт пісні і підсвідомо запам’ятовував ритмічне співвідношення слів, рухів і мелодії;

 

Супроводжуйте ігри та забави дитини потішками і примовками. Вони прості у виконанні і дуже цікаві, допоможуть розвеселити дитину і зайняти увагою. Наприклад, відома майже кожному потішка «Ладушки» і примовка «Тілі-бом, тілі-бом, загорівся кошкин дім»;

 

Імпровізуйте, складайте на ходу веселі пісеньки – це не тільки захоплює, а й відмінно піднімає настрій;

 

Ваш малюк напевно дуже любить малювати. А малювати під звучну музику йому буде ще цікавіше. Особливо добре включати запис класичної музики. Для дитини старшого віку можна дати завдання намалювати звучну музику;

 

Спів колискових вашій дитині знайоме з перших днів його життя. Він до цього вже звик. Спробуйте співати колискову улюбленій ляльці або ведмежаті. Якщо ваш малюк ще невиразно вимовляє слова – співайте, а він нехай заколихує іграшку в такт вашому співу. Звертайте увагу дитини на те – як різно може звучати колискова, залежно від того, хто її співає (Ведмедиця, Зайчиха або Мишка);

 

Активно використовуйте лічилки. Намагайтеся не просто проговорювати, а наспівувати. Вони добре розвивають не тільки відчуття ритму, а й слух дитини. До того ж легко допоможуть уникнути сварки між дітьми у визначенні того хто водить, хто перший, а хто другий;

 

Гуляючи по парку або перебуваючи за містом, звертайте увагу дитини на звуки природи, на те як співає зозуля («ку-ку» на різних звуках), як шумить струмочок («ш-ш-ш»), як цвірінькають горобці (наспівуючи мелодійно ” чів-чів-чів »), просите повторити почуте. Це відмінно розвиває музичне увагу, слух і музичну пам’ять;

 

Грайте з малюком у «Вгадай мелодію». Дорослий наспівує уривок знайомої дитині пісеньки, а після того, як малюк її впізнав – виконаєте цю пісеньку разом з ним. Створюючи дитячі свята, неодмінно подбайте про музику. Нехай яскраві, веселі дитячі пісеньки супроводжують ігри та спілкування дітей.

 

«Домашнє свято»

 

У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:

 Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).

 Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.

 Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв.

 Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму.

 Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження.

 Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.

 Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім.

 Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.

 Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах.

 Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.

 

«Музичне виховання в сім’ї»

 

Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:

 • Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;

 • Розвивати музичні і творчі здібності в процесі різних видів діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично – освітня діяльність);

 • Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.

 • Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.

 

Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім’ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні вистави, намагаються збагатити різнобічними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.

 Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім’ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов’язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.

 Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними. Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити досвід її сприйняття, розрізнити зміну настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.

 Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам’ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою. Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої

 

«Дитячий садок і сім’я – два головних колектива, відповідальних за розвиток та виховання дитини»

 

У дитячому саду ми щодня займаємося музичною діяльністю. Працюємо над розвитком музичних здібностей, прищеплюємо естетичний смак.

    Дитячий садок і сім’я – два головних колектива, відповідальних за розвиток та виховання дитини.

   Музичне мистецтво має величезне значення в розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованні. Починаємо працювати з дітьми у віці від півтора до семи років і проводжаємо їх в школу. На цьому етапі шляху тривалістю в шість років дітки систематично, послідовно займаються всіма видами музичної діяльності. Вчаться слухати музику, співати, танцювати, грати на музичних інструментах, виконувати ролі у театралізованих виставах.

    В процесі розучування, співу в дітей розвивається пам’ять, міцніють голосові зв’язки, уміння правильно дихати. Йде постійна робота над дикцією. Дитина вчиться правильно наспівувати звуки, слова, речення, виразно, ритмічно, красиво танцювати, висловлювати в танці свої почуття і емоції, запрошувати на танець один одного і проводжати після танцю.

    Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава; надалі вона буде почувати себе впевнено в будь-якій ситуації.

    Також прищеплюємо любов до класичної музики, розширюємо кругозір. При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага. Це вже підготовка до школи та подальшого життя. Ми бачимо в кожній дитині таланти і здібності, допомагаємо їх розкрити.

    Музика – засіб виховання, коли воно усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини.

   Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення. Тому на музичних заняттях ми ретельно відбираємо музичний матеріал.

    Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час.

    На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально. Велика увага приділяється такому інструменту як – голос. Саме голос здатний стати основою музичної культури людини в майбутньому.

    На ранках ми часто показуємо музичні казки. Казкові вистави користуються у дітей незмінною любов’ю. Їх можна використовувати як чудовий ключик, який відкриває дверцята в навколишній чарівний світ образів, фарб, звуків, рухів.

    Навчаючи співу, ми враховуємо фізіологічні особливості дитини, методику роботи над диханням, темпом, дикцією. Пісенний і танцювальний репертуар підбирається відповідно до вікової групи.

   Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. На музичних заняттях ми вчимо дітей любити співати пісні, вміти слухати музику різних жанрів, правильно, красиво і естетично рухатися.

   Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті, не руйнуючи чудовий світ дитини.

Бажаємо успіху.!!!

 

«Як підготувати дитину до свята, щоб від свята отримати радість»

 

Зовнішній вигляд

 Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія).

 Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру.

 Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи.

 Щоб переконатись, що дитині буде комфортно - треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома

Розучування ролі

 При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).

 Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевненно допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. Потренеруйтеся перед дзеркалом.

 При потребі отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.

Присутність батьків

 Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї.

 Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі - підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

Перегляд свята

 Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята.

 Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся або одягніть бахіли.

 Огляньте виставку поробок.

 До зали заходьте після запрошення.

 Вимкніть мобільний телефон.

 Не коментуйте виступи дітей під час свята.

 Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою - це може мати небажані наслідки.

 Підтримуйте виступ дітей оплесками.

 Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи.

 Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитну, попередивши вихователя і зробивши запис у "Зощиті тимчасової відсутності дитини".

 Кількість присутніх дорослих обмежена до 2-х осіб від родини у зв'язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності.

 Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною - пропонуємо свято подивитись у фоє.

 Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину.

 

Пам'ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.