Дитсадочку, вірний друже!
Ми до школи вже йдемо.
Та тебе ми любим дуже
І у серці несемо.

Бо було нам тут чудово.
Хоч малі були, а все ж.
Тут цікаво, і казково.
Затишку й тепла — без меж!

Ми зростали тут в любові
З ласкою, у доброті.
Дні в садочку пречудові
Не забудемо в житті.

Нас навчали малювати
Веселковий дивосвіт.
Щоб ми вчились пізнавати
Дивину з маленьких літ.

Й насолоджуватись вміли,
Й щоб жила у нас краса.
А самі у світ летіли,
Як пташата в небеса.

Всесторонньо розвивали,
І співати вчили нас.
Та ліпити нас навчали,
Гартували кожен раз.

Вчили гратись, розмовляти:
Все що треба для життя.
А іще вірші читати,
Все доводить до пуття.

Мови рідної навчали,
Нас усіх з маленьких літ.
Щоб багато в світі знали,
Українцями йшли в світ.

Нас виховували вміло,
Щоб ми добрими були,
Щоб в життя ішли ми сміло,
І по-правді всі жили.

Та всього й не передати —
Стільки радості було!
Ранків, свят, казок багато,
Але все уже пройшло.

І сьогодні на прощання
Щиро дякуємо всім.
За навчання й виховання
Добрим людям золотим:

Вихователям чарівним,
Нянечкам і поварам,
Що життя робили дивним.
Від душі — спасибі вам!

За душевність, ніжну ласку
І за сонце у вікні!
За чарівну світлу казку,
І за тихий спокій в сні.

За прогулянки цікаві,
За екскурсії, за все!
Ми зросли здорові й жваві
Й час до школи нас несе.

І сьогодні без вагання
Ми цілуємо вас всіх!
То ж прийміть усі вітання,
Хай завжди лунає сміх!

Щоб усі жили щасливо.
(Ми ж прийдемо в гості знов).
Хай живе в садочку диво,
Гарна казка і любов!

Ми для вас лишились діти,
Пустунці лише малі.
То ж прийміть від нас всі квіти,
Що ростуть на цій землі.

І прийміть усі вітання,
Що в душі у нас живуть.
За любов палку й старання,
Що від вас до нас ідуть.

В дитсадку ми підростали,
Та біжить невпинно час.
Величенькі всі ми стали,
Підемо у перший клас.

Побажання безконечні,
Голосочків ніжний дзвін...
То ж СПАСИБІ вам сердечне,
І низький, низький уклін.