Якщо ви провалилися під лід, не панікуйте, широко розкиньте руки по крайках льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою під воду. 

Що робити, якщо хтось інший провалився під лід

Не потрібно стрімголов кидатися на допомогу: лід поруч з місцем провалу може проламатися, а ви опинитесь у воді.

Насамперед зателефонуйте до служби порятунку за номером 101. Потім знайдіть палицю або мотузку або імпровізуйте: наприклад, зв’яжіть кілька шарфів або ременів.

Підбирайтесь до ополонки поповзом, щоб ваша вага розподілялася по більшій площі, та зупиніться в декількох метрах від води. Киньте потерпілому палицю, мотузку або те, чим можна їх замінити, і тягніть.

Назад теж треба повзти. Встати можна буде, лише коли під ногами виявиться товстий лід або земля.

Коли виберетеся на берег, як можна швидше вирушайте в тепле місце і надайте людині першу допомогу до приїзду швидкої: зніміть мокрий одяг, допоможіть зігрітися, напоїть чаєм.

- перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі, виходити на лід можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см; для влаштування ковзанки – не менше 10-12 см; масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 см; масове катання – 25 см;

- виходити на лід і йти по ньому безпечніше там, де вже пройшли люди (по їх слідах чи стежках). Якщо на лід виходите першим, необхідно розглянути чи не просів лід, бо він завжди тонший там, де впадають теплі стічні води промислових підприємств, ростуть кущі чи очерет, де швидка течія та б’ють джерела;

 - робити лунки для риболовлі варто робити на безпечній відстані одне від одного;

 - обов’язково майте при собі міцну мотузку завдовжки 15-20 метрів з петлею на одному кінці та півкілограмовим вантажем - на іншому, два цвяхи або ніж, які допоможуть вибратися на лід, якщо раптом провалитеся. Не виходьте на лід поодинці і у нічний час. Вирушаючи рибалити, попереджайте рідних куди йдете;

- перші кроки треба робити не відриваючи ноги від льоду, при переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду;

- слід особливо обережно спускатися з берега, тому що лід може не щільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

- слід остерігатись місць, де лід покритий снігом. Сніг, який покрив лід, діє як ковдра, під снігом лід наростає повільно. Іноді буває так, що по всій водоймі товщина відкритого льоду становить 10 см, а під снігом усього 3 см;

- забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці;

- категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на льоду алкогольні напої чи інші наркотичні або психотропні речовини.

Враховуючи високу ймовірність нещасних випадків на льоду, Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області звертається до мешканців та гостей Дніпропетровщини утримуватись в такі дні від виходу на тонкий лід, який утворився на маленьких озерах та затоках річок, і застерегти від цього своїх дітей. Завзятим рибалкам також слід пам’ятати, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил безпеки при знаходження на льоду.

Не було року, щоб у екстремальних ситуаціях не опинялися рибалки. Зимова підлідна риболовля вимагає суворого дотримання правил безпеки, тому підлідний лов риби має узгоджуватись з найближчою береговою рятувальною станцією, і без її дозволу ніхто, в тому числі й рибалки-любителі, не має права виходити на лід. У будь-якому випадку необхідно дотримуватись нескладних правил безпеки. По-перше, не слід пробивати поруч багато лунок - відстань між ними має бути 5-6 метрів. Не можна збиратися великими групами на одному місці та ловити рибу поблизу вимоїн (навіть якщо там клює найкраще). Не свердліть лунки на переправах, а також занадто далеко від берега. В ідеалі непогано мати рятувальний жилет. Верхній одяг - важкі кожухи та бушлати - тримайте розстебнутими чи, принаймні, не затягуйте їх пасками, щоб у разі небезпеки можна було їх легко позбутися. Для непередбачуваних випадків обов’язково майте при собі міцну мотузку завдовжки 12-15 метрів з петлею на одному кінці й вантажем вагою 400-500 г на іншому, дошку або велику гілку.

Якщо лід почав тріщати, з’явилися характерні розломи, негайно повертайтеся назад своїми слідами. Не біжіть, виходьте повільно, не відриваючи ступні від криги. Якщо вже провалилися під лід – не панікуйте. Широко розкиньте руки по краях льодового пролому і утримуйтеся від занурення з головою. Намагайтеся не обламувати лід і без різких рухів вибирайтеся на його поверхню, наповзаючи грудьми чи спиною. Допомагайте собі, як при плаванні, ногами. Вибравшись на лід, відкотіться від лунки, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду таким чином перевірена. Поводьтеся обережно до самого берега, як би холодно вам не було, не поспішайте – вдруге вам може не вистачити сил на боротьбу. І тільки коли ступите на тверду землю, біжіть у тепло, або щоб зігрітися. Якщо на ваших очах під лід провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу – це її підбадьорить. Оскільки ви у певній безпеці, маєте думати і реагувати швидко та послідовно, підтримуючи постраждалого зваженими порадами. Візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них до ополонки, широко розкидаючи при цьому руки. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет. До самого краю ополонки не підповзайте, а киньте потопаючому з відстані 3-4 метрів пасок, шарф, мотузку або протягніть лижу, дошку і поволі витягуйте його на лід. Якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і не гайте часу – у крижаній воді людина швидко мерзне, мокрий одяг тягне її на дно. Надавши допомогу, повзіть разом з постраждалим з небезпечної зони. Якщо ситуація дуже складна, зателефонуйте на 101 – у Службу порятунку, і вам допоможуть рятувальники-фахівці.

Увага! Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людей!

Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Що таке обмороження

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.

Ступені обмороження

Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.

При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

„Залізне обмороження”

Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина – дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків до стану шоку. На щастя, „залізна” рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.

Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки дитини рукавичками.

Профілактика переохолодження та обмороження

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не взмозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.

Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.

Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!